Сьогодні в Україні фактично повторюється ситуація 2004 року - здійснюється спроба неконституційного захоплення державної влади шляхом використання владних повноважень. У 2004 році це робилося в рамках виборчого процесу на президентських виборах через створення державної системи фальсифікації результатів виборів, тепер - у рамках законодавчого процесу у спосіб так званого "узаконення неконституційних і неправових положень", які мають скласти основу функціонування судової влади.

Йдеться про "приватизацію" державного правосуддя, що загрожує національній безпеці України, судовому захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, функціонуванню державної влади на принципах і засадах, визначених Конституцією України.

Не зумівши поставити суди собі на службу під час минулорічної політичної кризи, використати Суд у боротьбі з державою за її власність у вигляді стратегічних об‘єктів, певні політичні сили сьогодні намагаються це повторити у більш небезпечній і цинічній формі, незграбно завуальованій під легальну законодавчу процедуру. Звертає на себе увагу об‘єднання зусиль основних дійових осіб руйнації вітчизняного правосуддя. Коли під час минулорічної політичної кризи вони "рвали" суди з різних боків, ведучи між собою політичну боротьбу, то сьогодні бачимо об‘єднання їх зусиль заради руйнації правосуддя і приватизації його можливих уламків. І це не випадково, оскільки у них однакова мотивація, однакові погляди на суд - як "ручний" засіб вирішення політичних, бізнесових та особистих питань.

Суспільству, державі загалом і судовій системі зокрема фактично оголошено війну. Не криючись, відверто нехтуючи закон, з порушенням процедури розгляду ці особи "штовхають" на розгляд парламенту юридично не існуючий (не прийнятий у першому читанні) проект, аби тільки утвердити свою владу над судами.

Виклик кинуто чинній судовій владі, Раді суддів України, яка неодноразово висловлювала свою принципову позицію з приводу такого "реформування", абсолютній більшості суддів України, яких не вдалося "приватизувати".

Особлива небезпека нинішньої ситуації, як наголосив Голова Верховного Суду, полягає у тому, що все це дійство, назване реформуванням судової системи, відбувається під прикриттям Президента України, адже за його підписом з‘являються листи про підтримку відверто неконституційних і юридично неприйнятних змін до закону про судоустрій. При цьому нехтується воля Президента України, який ще у минулому році своїм листом відкликав відповідні законопроекти з парламенту. Ігнорується також і його Указ від 2 квітня 2007 року про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України V скликання - інакше не "підсунули" б для підтримки Президентом України законопроект, прийнятий народними депутатами у період чинності цього Указу.

Василь Онопенко висловив припущення, що Президента України у черговий раз спробували підставити його найближчі порадники, які найбільше зацікавлені у посиленні власного впливу на суди.

Голова Верховного Суду переконаний, що за всіх існуючих недоліків судової влади (а їх справді є багато) діяльність судів залишається основним правовим стабілізуючим чинником суспільного життя в Україні. Це переконливо засвідчили події останніх років, у тому числі минулорічна політична криза, з якої судова система у цілому вийшла гідно, не допустивши суцільної політизації та комерціалізації судів, а отже, і правового хаосу та суспільного безладу.

Василь Онопенко висловив сподівання, що Президент України Віктор Ющенко як гарант додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина не допустить чергових спроб реваншу "приватизаторів" правосуддя, а більшість народних депутатів України займуть відповідальну державну позицію і перешкодять спробі руйнації судової системи.