26.04.2007 г.  Президентом Украины был издан Указ № 355, в первом же пункте резолютивной части которого было указано, что «1. Указ Президента України від 2 квітня 2007 року № 264 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» визнати таким, що втратив чинність». 

Поведение Конституционного Суда Украины по продолжению рассмотрения Указа Президента № 264 от 02.04.2007 г. вместо незамедлительного прекращения этого рассмотрения, говоря дипломатическим языком, «вызывает крайнее удивление».

Как всем известно, Президентом Украины был издан Указ № 355 от 26.04.2007 г., в первом же пункте резолютивной части которого было определено, что «1. Указ Президента України від 2 квітня 2007 року № 264 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» визнати таким, що втратив чинність».

Поведение Конституционного Суда Украины по продолжению рассмотрения Указа Президента № 264 от 02.04.2007 г. вместо незамедлительного прекращения этого рассмотрения, говоря дипломатическим языком, «вызывает крайнее удивление».

Практика Конституционного Суда в отношении решений, утративших силу, однозначна и неизменна - решения, утратившие силу, не подлежат рассмотрению Конституционным Судом, а открытое производство подлежит прекращению.

Такая системная позиция Конституционного Суда подтверждается анализом постановленных им за период действия КСУ решений и определений по описываемому вопросу :

- Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (справа щодо прописки) N 15-рп/2001 від 14 листопада 2001 року (Справа N 1-31/2001) ;

- Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про Державну митну службу України" та Указу Президента України "Про Положення про Державну митну службу України" N 6-уп/98 від 9 липня 1998 року (Справа N 1-28/98) ;

- Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення терміна "пільги і компенсації", застосованого у статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", у співвідношенні з терміном "право", що вживається у статті 25 Закону України "Про Службу безпеки України" N 2-уп/2001 від 6 березня 2001 року (Справа N 1-21/2001) ;

- Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян та нормалізації життєдіяльності м. Мукачевого Закарпатської області" N 7-уп/2004 від 22 червня 2004 року (Справа N 1-22/2004) .

Причем два из этих судебных решений касались прекращения дел Судом в отношении именно Указов Президента по основаним их неподсудности Суду в связи с прекращением действия актов, конституционность которых оспаривается.

Приведем несколько выдержек из указанных решений Суда.

Из Определения N 6-уп/98 від 9 липня 1998 року :

     "Загальновизнаним є  те,  що з прийняттям нормативно-правового акта в новій редакції втрачають чинність норми акта  в  попередній редакції.  Таким  чином,  Укази  Президента  України "Про Державну митну службу України" ( 1145/96 ) та "Про Положення  про  Державну митну   службу   України"  (  126/97 )  в  редакції відповідно від 29 листопада 1996 року та від 8 лютого 1997 року, конституційність яких оспорюється, втратили чинність.

     За змістом статей 150, 152 Конституції України ( 254к/96-ВР ) до повноважень Конституційного  Суду  України  належить,  зокрема, вирішення   питань   щодо   конституційності   лише  чинних  актів Президента України.  Оскільки в конституційному  поданні  порушено питання  про  відповідність  Конституції  України  (  254к/96-ВР ) положень указів Президента України,  які втратили  чинність,  його розгляд непідвідомчий Конституційному Суду України,  що відповідно до пункту 3 статті  45  Закону  України  "Про  Конституційний  Суд України"  ( 422/96-ВР ) є підставою для припинення конституційного провадження у справі".

Из Определения N 2-уп/2001 від 6 березня 2001 року :

     "1. Припинити   конституційне   провадження   у   справі    за конституційним поданням  Служби  безпеки  України  щодо офіційного тлумачення  термінів  "пільги  і  компенсації"  та  "право",   які вживаються  у  статті  62  Закону  України  "Про  Державний бюджет України на 2000 рік" ( 1458-142229-14 ), у зв'язку з тим, що стаття 62 Закону  України "Про   Державний   бюджет  України  на  2000  рік" ( 1458-14 ) вичерпала свою дію".

Из Определения N 7-уп/2004 від 22 червня 2004 року :

     "За змістом статей 150, 152 Конституції України ( 254к/96-ВР ) до  повноважень  Конституційного  Суду  України належить вирішення питань щодо конституційності лише чинних актів органів, визначених у  пункті  1  частини  першої статті 150 Основного Закону України. Зокрема,  у Рішенні Конституційного Суду України від 14  листопада 2001 року   N   15-рп  ( v015p710-01 )  (справа  щодо    прописки) Конституційний   Суд    України    установив,    що    "юрисдикція Конституційного     Суду     України    поширюється    на    чинні нормативно-правові акти"".

     Оскільки оспорюваний Указ ( 1486/2003 )  втратив    чинність, конституційне   провадження   у  справі  щодо  його  відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )   -  непідвідомчість  Конституційному  Суду  України питань, порушених у конституційних поданнях.

Из Решения N 15-рп/2001 від 14 листопада 2001 року :

     "5. Юрисдикція Конституційного  Суду  України  поширюється  на чинні нормативно-правові акти.

     Оспорювані в  конституційному  поданні постанови Уряду СРСР з питань прописки громадян  визнані  такими,  що  втратили  чинність згідно  з постановою Ради Міністрів СРСР "Про визнання такими,  що втратили чинність,  деяких рішень Уряду  СРСР  з  питань  прописки громадян" від  8  вересня  1990  року  N  907  ( v0907400-90 )  та висновками Комітету конституційного нагляду  СРСР  від  26  жовтня 1990  року  ( v0011400-90 ),    від    11   жовтня     1991   року ( v0026400-91 ),     і     не   можуть   бути   об'єктом  судового конституційного контролю.

     Отже, конституційне провадження у справі  щодо  відповідності цих постанов Уряду СРСР Конституції України підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"  -  непідвідомчість  Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні".

И никаких сложностей в подготовке подобного определения в отношении прекращения производства по рассматриваемому в настоящий момент делу возникнуть не могло бы.

Так чем занимаются судьи Конституционного Суда за деньги налогоплательщиков Украины?

Другие материалы по теме :

Кто ответит за "законное беззаконие"?

Прекратит ли КС производство по Указу № 264?

Министр юстиции - сам себе судья и прокурор?

Мін'юст пропонує Ющенку скасувати 2-й указ про роспуск ВР

О непредвзятости судьи КСУ Сюзанны Станик

Будут ли граждане уважать Суд ?

"Ломали копия, ломали луки..." 

Справедливість у державі може забезпечити лише справедливий суд

Исполнять ли постановления Верховной Рады ?

Мороз обвиняет судей КС в преступлении? Хм...

Конституційно-правовий аналіз Указу Президента України від 2 квітня 2007 р.

Отменить нельзя отменять

Сельсоветы присваивают функции КС. Прокуроры бездействуют

Кого защищает КС?

Слова Мороза: правовая безграмотность или умышленный обман?