Кармазин хочет присвоить полномочия Конституционного Судая

Именно такое впечатление создается, когда читаешь проект закона*, зарегистрированный уважаемым Юрием Кармазиным в Верховной Раде 07.12.2007г.

Хочется спросить уважаемого бывшего прокурора и судью г-на Кармазина: «Уважаемый Юрий Анатольевич, а известны ли Вам положения части 2 статьи 147 Конституции, согласно которым «Конституционный Суд Украины решает вопросы о соответствии законов Конституции Украины»я».

Не Вы, г-н Кармазин, будь вы хоть десять раз депутатом. И даже не вся Верховная Рада Украины в полном составе. А именно и только Конституционный Суд Украины.

Если известно, то как понимать Ваше «Визнати таким, що втратив чинність  Закон України  «Про Кабінет Міністрів  України» (Відомості   Верховної Ради України, 2007, № 11, ст.94) як такий, що порушує норми Конституції України». Может, уже есть вступившее в законную силу решение Конституционного Суда Украины, которым указанный Закон признан неконституционным (т.е. таким, который полностью или частично не соответствует нормам Конституции)я Насколько известно, такого решения нет. И как тогда назвать Ваши действияя Как попытку создать условия для узурпации власти Верховной Радойя Узурпации власти, принадлежащей судебной ветви государственной власти (Конституционному Суду), органом законодательной власти (Верховной Радой)я

Вам мало примера с «политреформой»я Вы решили пойти по тому же путия

Читать же часть 6 пояснительной записки** к проекту закона без ужаса вообще нельзя. Это же кто такое придумал («Прийняття цього проекту Закону  дозволить розробити Верховній Раді України новий Закон України «Про Кабінет Міністрів України»»)я Неужели Вы, Юрий Анатольевичя С каких это пор возможность разработки нового закона связана с необходимостью заблаговременной отмены предыдущей редакциия Может, следующим проектом Вы изволите предложить отменить Конституциюя Ведь по логике Вашей пояснительной записки следует сделать вывод, что без отмены действующей Конституции разрабатывать новую ее редакцию просто невозможно. Такя

О части 1 пояснительной записки лучше, наверное, вообще не упоминать. В ней г-н Кармазин уже сделал выводы за Конституционный Суд, признав нормы закона не соответствующими Конституции.

Юрий Анатольевич, неужели это Вы такое написалия Или Вам кто-то подсунул на подпись, а Вы «подмахнули» не читаяя

С такими проектами говорить о ВЕРХОВЕНСТВЕ ПРАВА в Украине просто не приходится.

Справочно:

* - Проект Закона «Про визнання таким, що втратив чинність Закон України  «Про Кабінет Міністрів України»»:

Проект

вноситься народним

депутатом України

Кармазіним  Ю.А. (посвід.№389)

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про визнання таким, що втратив чинність Закон України  «Про Кабінет Міністрів України»

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

1. Визнати таким, що втратив чинність  Закон України  «Про Кабінет Міністрів  України» (Відомості   Верховної Ради України, 2007, № 11, ст.94) як такий, що порушує норми Конституції України 

2.  Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

** - Пояснительная записка «до проекту Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність  Закон України «Про Кабінет Міністрів  України»»:

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про визнання таким, що втратив чинність  Закон України «Про Кабінет Міністрів  України».

1. Обґрунтування необхідності прийняття  проекту Закону

Прийняття проекту Закону України «Про  визнання таким, що втратив чинність  Закон України «Про Кабінет Міністрів  України» (далі - Закон) викликане  тим, що  багато норм  і положень прийнятого Верховною Радою України 12 січня 2007 року Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»  не враховують приписів  Конституції України, в ньому викривляється сутність та зміст Основного Закону України, що призвело до розбалансування державної влади в Україні.

Конституції України суперечать такі положення:

1. Частина третя статті 8 Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»   всупереч пункту 9 частини першої статті 106, частині третій статті 114 Конституції України надає коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України право вносити до Верховної Ради України подання про призначення на посаду Прем'єр-міністра України в разі невнесення Президентом України такого подання у строк, визначений Конституцією України.

Але Конституцією України участь Президента України у призначенні Прем'єр-міністра України не зводиться виключно до формальної. Системний аналіз положень статей 3, 102, пункту 9 статті 106 Конституції України дає підстави стверджувати, що Президент України може відхилити запропоновану коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України кандидатуру Прем'єр-міністра України. Натомість норми частини третьої статті 8 Закону обмежують конституційне право глави держави у питанні забезпечення дотримання вимог Конституції та законодавства України при внесенні кандидатури Прем'єр-міністра України на розгляд парламенту.

2. Наділення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України правом вносити до парламенту подання про призначення Міністра оборони України і Міністра закордонних справ України "у разі невнесення Президентом України до Верховної Ради України кандидатур на посади Міністра оборони України чи Міністра закордонних справ України у строк, визначений частиною першою цієї статті" (частина третя статті 9 Закону).

Наведене не відповідає положенням пункту 12 частини першої статті 85, пункту 10 частини першої статті 106, частини четвертої статті 114 Конституції України, згідно з якими внесення подання про призначення на зазначені посади належить до виключних повноважень глави держави, які кореспондуються з відповідними його повноваженнями, визначеними пунктами 3, 17 частини першої статті 106 Конституції України.

3. У відповідності до пункту 1 частини другої статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів  України», повноваження члена Кабінету Міністрів України припиняються в разі звільнення його з посади за поданням Прем'єр-міністра України. Наведена норма не враховує особливостей звільнення міністрів, що призначаються за поданням Президента України, в контексті, зокрема, норм пунктів 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України.

4. Частина перша статті 22 Закону України «Про Кабінет Міністрів  України», якою передбачається передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень, якщо це не заборонено законом, не відповідає загальному правовому принципу: "держава робить те, що встановлено законом", закріпленому в частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

5. Частина сьома статті 23 Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»   ускладнює  належну  реалізацію конституційних повноважень Президента України щодо забезпечення національної безпеки, керівництва у цій сфері, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, передбачених частиною другою статті 102, пунктами 1, 3, 17 частини першої статті 106 Конституції України.

6. Конституційні засади діяльності місцевих державних адміністрацій установлені статтею 118 Конституції України та відповідно до Основного Закону України не можуть бути порушені, втім Закон, унормовуючи відносини Кабінету Міністрів України з місцевими державними адміністраціями, у статті 25 Закону значно розширив повноваження Кабінету Міністрів України в цій сфері.

Зокрема, частиною дев'ятою статті 25 Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»   за Кабінетом Міністрів України закріплено повноваження щодо скасування актів місцевих державних адміністрацій. Таке положення суперечить частині восьмій статті 118 Конституції України, відповідно до якої рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Це дає підстави зробити висновок, що зазначене повноваження не належить до повноважень Кабінету Міністрів України та не є таким, що відповідно до пункту 10 статті 116 Конституції України може бути визначено законом.

Крім того, положення частини другої цієї ж статті Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»   в частині погодження Кабінетом Міністрів України кандидатур заступників голів місцевих державних адміністрацій суперечить частині третій статті 118 Конституції України, за якою склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Частиною четвертою статті 25 Закону закріплено право Кабінету Міністрів України притягати голову місцевої державної адміністрації до дисциплінарної відповідальності. З огляду на те, що за загальним принципом притягнення посадової особи до дисциплінарної відповідальності здійснюється органом, до повноважень якого належить його призначення та звільнення, та з урахуванням положення частини четвертої статті 118 Конституції України, Кабінет Міністрів України  повноважний за наявності підстав тільки звернутися до Президента України з пропозицією притягнути голову місцевої державної адміністрації до дисциплінарної відповідальності.

7.  Стаття 27 Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»   всупереч статті 106 Конституції України надає Прем'єр-міністрові України та відповідному міністрові абсолютне право на відмову від скріплення актів Президента України. Нескріплення ж відповідних актів Президента України підписами Прем'єр-міністра України і міністра,  відповідального за акт та його виконання, як вбачається зі змісту частини одинадцятої цієї статті, унеможливлює офіційне опублікування таких актів Президента України. Однак за частиною третьою статті 106 Конституції України видані Президентом України на основі та  на  виконання  Конституції  і законів України укази і розпорядження є  обов'язковими до виконання на території України. До того ж акти глави держави, які підлягають скріпленню, видаються в межах конституційних повноважень Президента України, які він не може передавати іншим особам або органам.

2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону

Основним завданням  прийняття проекту Закону  є   скасування Закону України «Про Кабінет Міністрів  України»  та розробка Верховною Радою України нового Закону, який у строгій відповідності з нормами Конституції України  буде визначати  правові засади здійснення  Кабінетом Міністрів України своїх повноважень, основні завдання, принципи та організацію діяльності Кабінету Міністрів України як Уряду України, його склад  і порядок формування, місце в системі органів державної влади, а також повноваження щодо здійснення виконавчої влади.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проектом Закону передбачається скасувати  Закон України «Про Кабінет Міністрів  України».

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основним нормативно-правовим актом  у даній сфері правового регулювання є Конституція України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV).

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного проекту Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття цього проекту Закону  дозволить розробити Верховній Раді України новий Закон України «Про Кабінет Міністрів України», який у відповідності  до норм Конституції України  закріпить статус Кабінету Міністрів України як вищого органу  в системі органів виконавчої  влади  і сприятиме  встановленню  політичної та соціальної стабільності  в суспільстві, забезпеченню принципів верховенства права.