Сущность и вид договора дарения: Мнение Адвокатской компании "Гвоздій та Оберкович"

1. У науці цивільного права за ознакою розподілу прав та обов’язків між сторонами у зобов’язанні, що виникло з договору, прийнято виділяти односторонні та двосторонні договори. Такий поділ знайшов відображення і в Цивільному кодексі України (далі – ЦК України), а саме в ст.626. Так, „договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них , а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони”; „договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору”. Згідно ч.1 ст.717 ЦК України „за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність”. Як бачимо з визначення, за договором дарування одна сторона бере на себе обов’язок передати другій стороні безоплатно майно у власність, а друга сторона наділяється лише правом вимоги такої передачі, а отже, договір дарування є одностороннім.

2. Належність дарування до односторонніх договорів аж ніяк не позбавляє його ознак двосторонньої угоди, для укладення якої необхідно волевиявлення двох сторін – дарувальника та обдаровуваного. Це означає, що дарування вважається здійсненим (тобто договір укладеним) за наявності волевиявлення обдаровуваного, висловленого у будь-якій формі. Як правило, воно виявляється у відповідній поведінці, зумовленою тією чи іншою подією, обставинами (днем народження, весіллям, ювілеєм тощо). За такими угодами, які потребують спеціального оформлення, вимагається безпосередня згода особи, якій дарується майно. Ст.719 ЦК України для договору дарування нерухомої речі та договору дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян¹, передбачено письмову форму з нотаріальним посвідченням. Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України „правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)”. Згідно абз.1 п.16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, „нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним”. Таким чином, для вчинення договору дарування нерухомої речі та договору дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 850 грн., необхідно щоб такий правочин був підписаний дарувальником та обдаровуваний у присутності нотаріуса або дарувальник та обдаровуваний особисто підтвердили нотаріусу, що договір підписаний ними.

3. Ч.1 ст.717 ЦК України визначає, що „за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність”. Отже, договір дарування спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності (права господарського відання чи права оперативного управління) у обдаровуваного. Цим договір дарування подібний з договорами купівлі-продажу та міни, за якими також у однієї сторони безповоротно припиняється право власності, а у іншої – право власності (право господарського відання чи право оперативного управління) виникає. Проте, на відміну від зазначених договорів, договір дарування є завжди безоплатним.

Олександр Мельник, юрист,

Адвокатська компанія «Гвоздій та Оберкович»

Материалы по теме:

Сущность и вид Договора дарения. Мнение управления юстиции в Одесской области

Сущность и вид Договора дарения. Мнение Министерства юстиции