Ющенко: "КС має привести своє рішення у відповідність до законодавства"
Или можно ли быть чуть-чуть беременнойя
Как сообщает официальный сайт Президента, господин Президент:
"звертає увагу Конституційного Суду на необхідність вжити невідкладних заходів щодо приведення рішення КС від 16 травня 2007 року «у безумовну відповідність із законом та Регламентом» для усунення будь-яких сумнівів у його легітимності. Йдеться про справу за поданням Вищої ради юстиції про офіційне тлумачення положення ч. 5 ст. 20 закону про судоустрій (про звільнення судді з адміністративної посади).
У листі до КС від 4 червня Президент відзначає, що зазначене рішення прийняте з порушенням закону та Регламенту Конституційного Суду, оскільки в судових засіданнях брала участь звільнена з посади судді КС особа - при відсутності будь-яких рішень судів про поновлення її на посаді. Таким чином, голосування, прийняття та оприлюднення рішення КС відбувалося «на тлі порушення закону та Регламенту Суду», переконаний Президент.
Відтак, зазначається в листі, рішення Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року не може вважатися законним, легітимним, а отже таким, що породжує відповідні правові відносини, оскільки приймалося із порушенням встановленої законом процедури".
А у меня возникает вопрос о том, можно ли быть чуть-чуть беременнойя
Если решение было постановлено неполномочным составом суда, то во всем мире такое решение является нелегитимным и не подлежащим исполнению, а судьи - привлечению к ответственности.
При принятии решения неполномочным составом суда (что есть грубейшим нарушением норм процессуального права) решение, принятое им не подлежит никакому исправлению, а дело рассматривается другим составом суда с самого начала и полностью. Это - единственный правовой способ "привести" решение "у безумовну відповідність із законом".
А Регламент тут вообще не при чем. И постановить или "привести" решение суда "у безумовну відповідність з Регламентом" невозможно. Само это требование - неправомерно. Для понимания этого достаточно ознакомиться с положениями ч. 2 ст. 19, ст. 129 и 153 Конституции Украины.
