Аналіз інформаційної відповідальності влади
АНАЛІЗ
інформаційної відповідальності влади
Два місяці тому Центр розпочав моніторинг інформаційної відповідальності влади, метою якої є вивчення стану справ із застосуванням передбачених законодавством санкцій за порушення чиновниками інформаційного законодавства. Це питання є особливо актуальним як для пересічних херсонців, так і для журналістів, інформаційні права яких часто порушуються, що перешкоджає їм інформувати громадськість про події у суспільстві і державі. Питання інформаційної відкритості влади є особливо важливим з огляду на те, що непрозорість діяльності влади та протизаконне обмеження доступу до інформації створює підґрунтя для корупції.
Невеличкий екскурс до законодавства. Кодексом про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) передбачені склади проступків та санкції за порушення законодавства про державну таємницю (ст.212-2), за порушення права на інформацію (ст.212-3) та за порушення порядку поводження з конфіденційною інформацією, що є власністю держави (ст.212-5). Законом України "Про боротьбу з корупцією" (далі - Закон) встановлені спеціальні антикорупційні обмеження, одним з яких є заборона незаконної відмови в інформації, умисна її затримка або надання недостовірної чи неповної інформації (п."г" ч.1 ст.5), за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді штрафу (ст.8).
Центром були направлені інформаційні запити до органів СБУ, МВС, прокуратури, судів, облсудадміністрації, облстатуправління та навіть до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Запити подавались у відповідності до норм Закону України "Про інформацію", статтями 32 і 33 якого передбачено 10-денний строк для письмового інформування запитувача про можливість задоволення його запиту або про відмову в інформації та місячний строк для задоволення запиту. Для "юридичного підсилення" та спрощення використання процедур оскарження відмов запити подавались від імені журналіста Шаповалова Олександра Володимировича, який є головою правління Центру.
Всього було направлено 15 запитів. На них було отримано 10 відповідей (2 запити до УМВС і УБОП та 1 запит до Уповноваженого були направлені у середині липня, тож відповіді ще можуть бути не готові). Запитувались данні за період 2005, 2006, 2007 роки. В кожному запиті містилось посилання на 10-денний термін вирішення питання можливості надання інформації. Наводимо аналіз відповідей із зазначенням осіб, якими підписані листи.
До обласного управління Служби безпеки України було направлено 1 запит з такими питаннями:
1. кількість отриманих заяв про притягнення до адмін-відповідальності за ст.212-2 і 212-5 КпАПя
2. кількість протоколів, складених відповідно до ст.212-2 та ст.212-5 КпАПя
В.о. начальника управління В.І.Демянюк стверджує, що подібні заяви вони не отримували, та, із незрозумілих причин, радить поставити такі ж питання перед Дніпровським райсудом м.Херсона.
До органів прокуратури було направлено 5 запитів з наступними питаннями:
1. кількість отриманих заяв про притягнення до адмін-відповідальності за ст.212-3 КпАП та п."г" ч.1 ст.5 Закону "Про боротьбу з корупцією"я
2. кількість протоколів, складених відповідно до ст.212-3 КпАП (вказати окремо з ознак відмови у наданні інформації, несвоєчасного надання інформації, неповного надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності)я
3. кількість протоколів, складених відповідно до п."г" ч.1 ст.5 Закону (вказати окремо з ознак відмови в інформації, умисної затримки, надання неповної інформації, надання недостовірної інформації)я
4. яким чином ведеться облік протоколів, складених відповідно до вищевказаних статей та до якої статистичної форми заносяться результати обліку (назва і номер форми, реквізити документу, яким її затверджено)я
Відповіді на запити виявились неоднорідними. Так, прокурор Дніпровського району м.Херсона Ю.О.Балабанов порадив нам звернутись до інформаційного центру при облуправління МВС, не пояснюючи причини неможливості надання запитуваної інформації райпрокуратурою безпосередньо. Прокурор Комсомольського району м.Херсона В.В.Бондар відмовив в інформації, процитувавши ч.3 ст.9 Закону "Про інформацію", відповідно до якої "не підлягають наданню для ознайомлення за запитами документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю"; "розповів", що обласною прокуратурою постійно здійснюються публічні виступи, та порадив звертатись до обласного управління статистики за даними статистичної звітності. Прокурор Суворовського району м.Херсона А.Майдан повідомив, що протягом І півріччя ц.р. протоколи за п."г" ч.1 ст.5 Закону не складалися (проігнорувавши питання кількості отриманих заяв), та "роз'яснив", що для отримання іншої інформації нам слід звернутись до облстатуправління чи до інфо-центру облУМВС.
Прокуратура м.Херсона досі "мовчить", а от обласна прокуратура навпаки - судіть самі:
"Роз'яснюю, що прокуратура України, у тому числі прокуратура Херсонської області, інформаційною діяльністю не займається. Крім того, згідно зі ст.ст. 37, 38 Закону України "Про інформацію" необхідні Вам дані не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за запитами. У зв'язку з тим, що до теперішнього часу нам невідомо про те, яким чином використовуються надані Вашому виданню дані, прокуратура області вважає недоцільним надавати Вам інформацію про свою діяльність. З повагою, старший помічник прокурора з питань статистики О.Чайников".
Такі негативні рішення були оскаржені до міської та обласної прокуратур, а на рішення Чайникова було подано позов до Комсомольського райсуду м.Херсона. Однак навіть через тиждень після цього нам не вдалось отримати ухвалу про відкриття провадження або про відмову у розгляді позову (відповідно до ч.3 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства така ухвала повинна бути постановлена протягом доби та невідкладно надіслана сторонам). Олександр Шаповалов не був допущений до голови суду для оперативного вирішення проблеми, з причини чого на ім'я голови райсуду було подано відповідну скаргу (слід зазначити, що судді "зовсім не раді" адмін-позовам до прокурорів: у цьому році Центром було програно суд з інформаційного спору, а Одеський апеляційний адмін-суд не прийняв апеляцію, стверджуючи про пропуск строку на виправлення недоліків; інший позов до прокурора м.Херсона не було прийнято до розгляду, справа була порушена іншим суддею після повторної подачі позову).
До судових інстанцій було направлено 5 запитів.
Перед райсудами м.Херсона були поставлені такі питання:
1. кількість протоколів про адмін-правопорушення за статтями 212-2, 212-3, 212-5 КпАП та п."г" ч.1 ст.5 Закону, що надійшли до суду, кількість розглянутих протоколів та кількість позитивних рішень.
2. яким чином ведеться облік справ за вказаними статтями та до якої статистичної форми заносяться результати обліку (назва і номер форми, реквізити документу, яким її затверджено)
Голова Дніпровського райсуду м.Херсона О.Д.Рябова "повідомляє, що на Ваш інформаційний запит від 31.05.07 вх.№8696 надати таку інформацію неможливо. На підставі ст.14 Закону України "Про судоустрій України" звернення громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються". При цьому Рябова "роз'яснює", що згідно п.23 Інструкції з діловодства право на ознайомлення з матеріалами справ мають особи, які беруть участь у цих справах, а також прокурори, адвокати та інші учасники судових процесів. На додаток до цього у листі повідомляється, що подібна інформація щодо розгляду судових справ надається лише на вимогу компетентних органів відповідно до відомчого табеля форм стат-звітності, а інформація, яка складає державну таємницю, розголошенню не підлягає. По-перше, незрозуміло, в якому з 2-х питань запиту є посилання на конкретні справи, по-друге, незрозуміло про яку державну таємницю йдеться, а по-третє, відповідно до процесуального законодавства особи, питання щодо прав, свобод чи інтересів яких були вирішені судом без їх відома, мають право оскаржити такі рішення - для цього Законом "Про реєстр судових рішень" передбачено право кожного на доступ до будь-якого рішення із вжиттям відповідних заходів нерозголошення конфіденційної інформації.
В.о. голови Комсомольського райсуду О.Б.Спічак відмовила у задоволенні запиту, пославшись на те, що "запитувана інформація не систематизувалась за завданими критеріями... здійснення звіту не входить до обов'язку судової гілки влади за інформаційним запитом...", а відносно питання обліку справ заявила, що "цю інформацію Ви можете отримати із загально-доступних нормативно-правових джерел, якими встановлені правила ведення судового діловодства в місцевих загальних судах". Такі правила затверджені наказом держсудадміністрації України №68 від 27.06.06, проте ними не регламентовані питання обліку подібних справ та ведення статистичних форм.
Суворовський райсуд залишив наш запит без відповіді.
Перед обласним Апеляційним судом було поставлено таке питання:
1. кількість отриманих скарг на постанови місцевих судів про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками статей 212-2, 212-3, 212-5 КпАП (окремо по кожній статті) та п."г" ч.1 ст.5 Закону; кількість скасованих постанов; яким чином ведеться облік таких справ та до якої статистичної форми заносяться результати обліку (назва і номер форми, реквізити наказу).
Відповіді немає досі, з приводу чого до облсудради подано відповідну скаргу. Можливо, пана Іваніщука "засмутило" інше питання запиту, тому він вирішив "пограти у мовчанку":
2. кількість отриманих запитів на перегляд кореспонденції чи зняття інформації з каналів зв'язку та кількість задоволених (у розрізі запитувачів: органів прокуратури, МВС, СБУ тощо)
Тільки обласне управління Державної судової адміністрації надало вичерпну інформацію на питання:
1. кількість протоколів про адмін-правопорушення за статтями 212-2, 212-3, 212-5 КпАП та п."г" ч.1 ст.5 Закону, що надійшли до місцевих судів м.Херсона і області (окремо), кількість розглянутих протоколів та кількість позитивних рішень.
2. кількість постанов місцевих судів у справах за вказаними статтями було скасовано головою облапелсуду або його заступниками
3. яким чином ведеться облік справ за вказаними статтями та до якої статистичної форми заносяться результати обліку (назва і номер форми, реквізити документу, яким її затверджено)
4. кількість запитів на перегляд кореспонденції чи зняття інформації з каналів зв'язку та кількість задоволених (у розрізі запитувачів: органів прокуратури, МВС, СБУ тощо)
Була надана статистика у запропонованій нами табличній формі з поясненнями, що у 2005 році за ст.212-2 КпАП Дніпровським та Суворовським райсудами м.Херсона було розглянуто по 6 справ, за ст.5 Закону "Про боротьбу з корупцією" по 2 справи розглянуті Бериславським і Високопільським райсудами; у 2006 році за ст.212-2 КпАП Дніпровським райсудом м.Херсона вже розглянуто 22 справи, Суворовським - 3, а за ст.212-5 КпАП Бериславським райсудом розглянута 1 справа. Цікавим є той факт, що всі вищевказані справи вирішені позитивно, тобто правопорушення визнані (от тільки ЗМІ знає не про всі випадки). При цьому начальник ТУ ДСАУ А.І.Вуйка роз'яснив, що звітність за перше півріччя ще судами не здана і не опрацьована, та що в управління відсутня інформація щодо органів, які направляли адмін-протоколи у суди, щодо кількості постанов, скасованих Апеляційним судом, та щодо кількості запитів на перегляд кореспонденції або зняття інформації з каналів зв'язку.
Також було направлено запит до обласного управління статистики з наступними питаннями:
1. яка статистична форма використовується для обліку кількості складених за вказаними статтями адмін-протоколів, судових справ та рішень по них (назва і номер форми, реквізити наказу)
2. кількість адмін-протоколів, складених відповідно до вказаних статей, кількість протоколів, що надійшли до судів області (окремо по кожному суду), кількість розглянутих протоколів та кількість позитивних рішень
3. кількість судових рішень у справах про адмін-правопорушення за вказаними статтями, скасованих місцевими судами та головою апеляційного облсуду / його заступниками (окремо)
Відповідь облстату була зовсім неочікувана. Заступник начальника пані О.М.Новопашина "інформує, що згідно з Наказом Держкомстату України від 04.08.1999р. за №281 ... ми можемо надати Вам інформацію, яка не передбачена планом робіт ... на платній основі. ... щорічно готується випуск статистичного бюлетеня "Адміністративні правопорушення в Херсонській області" ... придбати бюлетень вартістю 35грн., а також дізнатись про вартість послуг Ви можете за адресою ...".
(добре, що не 3000грн. - так оцінюють виконання запитів громадських організацій у Каховській міськраді)
Слід зазначити, що у відповідності до спільного наказу Мінстату, Верховного суду та Мінюсту №206/90/44/5 від 27.05.02 місцеві суди зобов'язані здавати звітність за встановленими формами обласним управлінням юстиції, які, в свою чергу, узагальнюють її та подають до облстатуправлінь. Затвердженими формами передбачено ведення звітності про розгляд справ про адміністративні правопорушення за всіма статтями КпАП (ф. №1-А), про перегляд постанов про адмін-проступки (додатки до ф.№21), про розгляд справ на виконання Закону „Про боротьбу з корупцією" (ф. №1-К). При цьому наказом Держсудадміністрації №55 від 05.06.06 затверджено Інструкцію та форми звітності, яка подається до ДСАУ. Затвердженими цим наказом формами передбачені подібні звіти (див. ф.№21, ф.№3).
Тож запитувані нами стат-дані не потребують додаткового опрацювання та не є конфіденційними.
Тож який висновок можливо зробити за поточними результатами нашого міні-моніторингуя
1. Данні про притягнення чиновників до відповідальності за порушення інформаційного законодавства з незрозумілих причин незаконно утаємничуються.
2. Органи влади, які виконують функції нагляду, контролю та здійснення правосуддя з питань порушень чиновниками інформаційного законодавства, самі грубо порушують інформаційні права громадян і журналістів.
3. Статистика щодо покарання чиновників за порушення законодавства про державну таємницю у 2006 році в порівнянні з 2005-м зросла вдвічі, проте УСБУ із незрозумілих причин ухилилась від повідомлення своєї статистики з цього питання.
4. Кількість справ про порушення спеціальних антикорупційних обмежень, в т.ч. щодо інформаційної відкритості влади, мізерна: 2005 рік - 4, 2006 - 0 (а ці обмеження стосуються і питань сприяння з незаконним використанням службового становища, зайняття підприємницькою діяльністю тощо).
5. Судовий розгляд адмін-протоколів за ст.212-3 КпАП не проводиться, тобто такі протоколи взагалі не складаються (цей факт було виявлено за відповідями на подібні запити у попередніх роках, Шаповалов особисто вже не раз звертався із заявами про застосування санкцій за вказаною статтею, проте з часу доповнення кодексу цією статтею у 2003 році аж дотепер вона, нажаль, не працює).
6. Періодично складається враження, що чиновники намагаються "підробити" на журналістах та громадських організаціях (а також на всіх інших верствах та групах населення при видачі різних довідок), забуваючи, що вони працюють у державних неприбуткових органах і установах та отримують ЗП.
7. Силовими та судовими держорганами продовжується практика неповаги до вимог закону "Про інформацію", а саме: порушення 10ден. строку та незазначення у відмовах порядку їх оскарження.
Про подальший хід роботи за програмою та остаточні результати будуть повідомлені пізніше.
Голова правління Центру О.В. ШАПОВАЛОВ
Додаткові матеріали:
КОДЕКС ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 212-2. Порушення законодавства про державну таємницю
Порушення законодавства про державну таємницю, а саме:
1) недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;
2) незаконне засекречування інформації: ...
3) безпідставне засекречування інформації;
4) надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;
5) порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;
6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;
7) провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
8) недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;
9) невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочення її технічними каналами, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(адмін-протоколи за цією статтею складаються органами СБУ та розглядаються судом)
Стаття 212-3 "Порушення права на інформацію"
Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень", - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України "Про боротьбу з корупцією", притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією".
(адмін-протоколи за цією статтею складаються органами прокуратури та розглядаються судом)
Стаття 212-5. Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів
та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави
Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, яке призвело до розголошення такої інформації, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до тринадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(адмін-протоколи за цією статтею складаються органами СБУ та розглядаються судом)
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ"
Стаття 5. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб,
уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції
Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: ...
г) відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Стаття 8. Відповідальність за порушення спеціальних обмежень,
встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави
Порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року порушення будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(адмін-протоколи за цією статтею складаються органами МВС і СБУ та розглядаються судом)
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРОКУРАТУРУ"
Стаття 6. Принципи організації і діяльності прокуратури
Органи прокуратури України:
5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО МІЛІЦІЮ"
Стаття 3. Принципи діяльності міліції
Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масових інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. ...
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО СЛУЖБУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ"
Стаття 5. Діяльність Служби безпеки України і права людини
Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини.
Стаття 7. Право громадськості на інформацію про діяльність Служби безпеки України
Громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України.
КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД (1950р.)
Стаття 10. Свобода вираження поглядів
1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. ...
МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ ПРО ГРОМАДЯНСЬКІ І ПОЛІТИЧНІ ПРАВА (1966р.)
Стаття 19
2. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір. ...
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 302. Право на інформацію
1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. ...
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ІНФОРМАЦІЮ"
Стаття 5. Основні принципи інформаційних відносин
Основними принципами інформаційних відносин є:
гарантованість права на інформацію;
відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; ...
Стаття 9. Право на інформацію
Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Стаття 19. Статистична інформація
... Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових установ, заінтересованих організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених цим Законом, а також Законом України "Про державну статистику".
Стаття 21. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування
Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом: ...
безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);
Стаття 29. Доступ до відкритої інформації
Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом:
безпосереднього її надання заінтересованим громадянам, державним органам та юридичним особам.
Стаття 32. Інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів
і запит щодо надання письмової або усної інформації
Під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.
Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян (надалі - запитувачі) подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.
У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Стаття 33. Термін розгляду запиту щодо доступу до офіційних документів
Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
Стаття 34. Відмова та відстрочка задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів
Відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У відмові має бути зазначено:
1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у задоволенні запиту;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови.
Стаття 43. Права учасників інформаційних відносин
Учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.
Кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про:
діяльність органів державної влади;
діяльність народних депутатів;
діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування та місцевої адміністрації;
те, що стосується його особисто.
Стаття 44. Обов'язки учасників інформаційних відносин
Учасники інформаційних відносин зобов'язані:
поважати інформаційні права інших суб'єктів;
забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 цього Закону;
забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою;
зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим громадянам, юридичним особам або державним органам у передбаченому законом порядку;
компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.
