Отменить нельзя отменять
Краткий анализ Указа Президента України № 264/2007 від 02.04.2007 г. «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» .
«Останнім часом склалася ситуація ігнорування більшістю у Верховній Раді України конституційних вимог щодо формування коаліції депутатських фракцій. На заміну поодиноким випадкам включення до складу коаліції депутатських фракцій окремих народних депутатів, що мали місце при формуванні Антикризової коаліції у липні 2006 року, заступає практика масового поповнення її складу на засадах індивідуального або групового членства. Така практика є грубим порушенням статті 83 Конституції України, яка передбачає формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій виключно депутатськими фракціями».
Общие принципы права заложены в Конституции Украины, в частности, в статьях 8 и 19 :
«Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.»
«Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» » (выделения здесь и далее - СОКол-ЮрОБОЗ).
Частью 5 статьи 83 Конституции Украины определено, что :
«Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України».
Частью 6 статьи 83 Конституции Украины определено, что ::
«У Верховній Раді України за результатами ... формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
В частях 7, 8 и 9 статьи 83 Конституции Украины законодатель также использует исключительно юридический термин «коаліція депутатських фракцій». Это однозначно свидетельствует, что указанными нормами законодатель установил, что субъектом правоотношений по формированию коалиции в Верховной Раде Украины являются исключительно депутатские ФРАКЦИИ, т.е. образования, организованные в установленном Конституцией Украины порядке из депутатов Верховной Рады Украины. Также это свидетельствует, что отдельный депутат не является субъектом правоотношений по формированию коалиции, а «входить» в нее только в составе фракции, которая ее формировала, т.е. является субъектом не «коалиции», а «фракции». Это подтверждается также и анализом положений пункта 6 части 2 и части 6 статьи 81 Конституции Украины.
Более того, частью 7 статьи 83 Конституции Украины установлены четкие сроки формирования «коаліції депутатських фракцій» :
«Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.».
Других сроков для формирования «коаліції депутатських фракцій» законодатель не установил.
Отметим также, что Конституцией Украины не предусмотрено дальнейшее изменение формата (количественного и/или качественного) «коаліції депутатських фракцій», сформированной в сроки, установленные частью 7 статьи 83 Конституции Украины. Можно обоснованно считать, что подобные изменения не являются правомерными, как не основанные на Конституции Украины.
«Порушення конституційних норм щодо формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України спотворює результати народного волевиявлення, здійсненого відповідно до статті 69 Конституції України через вибори народних депутатів України у березні 2006 року, є нехтуванням конституційних виборчих прав громадян України, призводить до ігнорування конституційного принципу народного суверенітету, закріпленого у частинах другій та третій статті 5 Основного Закону України. Такий розвиток подій є реальною передумовою узурпації влади в Україні, що заборонено частиною четвертою статті 5 Конституції України. Це також загрожує національній безпеці, спричиняє дестабілізацію політичної ситуації в державі, створює потенційну небезпеку державному суверенітету».
«Виходячи з наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов'язковими.»
«Основним Законом України ( 254к/96-ВР ) гарантовано здійснення народом влади також через сформовані у встановленому Конституцією та законами України порядку органи законодавчої, виконавчої, судової влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5).»
Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005
Так как выборы 26.03.2006 г. проводились в соответствии с п. 3 Переходных положений Закона Украины № 2222 от 08.12.2004 г., а именно - по спискам партий, блоков, в избирательный бюлетень были внесены названия партий, блоков, а не имена кандидатов в депутаты, то можно прийти к выводу, что избиратели осуществляли свое волеизъявление в отношении партий, блоков в соответствии с программами их деятельности, а не в отношении отдельных кандидатов в депутаты, и голосовали за партии, блоки. Таким образом, можно обоснованно считать, что депутат, избранный не как физическое лицо, а как составная часть избирательного списка партии, блока, не может осуществлять самостоятельную политическую деятельность, так как это право не было ему передано прямым открытым и равным волеизъявлением избирателей в результате выборов как отдельному субъекту избирательного процесса. Следовательно, переход депутата из одной фракции в другую неправомерен и влечет за собой последствия вплоть до прекращения полномочий, присоединение депутата к коалиции или выход из нее самостоятельно возможен только в составе фракции.
«Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Такий конституційний статус Президента України зобов'язує його здійснювати заходи для зупинення порушень Конституції України, прав громадян, для попередження загроз державному суверенітету та територіальній цілісності держави. З цього, зокрема, випливає обов'язок достроково припинити повноваження парламенту у разі порушень ним Основного Закону України, якщо немає інших запобіжників грубим порушенням Конституції України з боку Верховної Ради України».
Статьею 90 Конституции Украины оговорены случаи, в которых Президент «має право» (но не обязанность) досрочно прекратить полномочия Верховной Рады. :
«Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.».
В то же время, кроме прав Конституция Украины возлагает на Президента обязанности и предоставляет ему полномочия для их реального осуществления, что закреплено, в частности, в положениях статей 102 и 106 Конституции Украины :
«Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина».
«Стаття 106. Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
...
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
...
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
...
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України».
Нужно четко разделять понятия «права», «обязанности», «полномочия».
Так, например, в случае принятия Верховной Радой решения (в форме, например, постановления) об обязательном расстреле всех граждан Украины по достижении ими пенсионного возраста, Президент не имеет в соответствии со статьей 90 Конституции Украины формального права распустить Верховную Раду. В то же время, он обязан совершить это или иное деяние (на его усмотрение, и Конституция его в этом не ограничивает), направленное на исполнение возложенных на него статьями 102 и 106 обязанностей. В том числе, и для предотвращения возможных ожидаемых последствий, в частности, в отношении действий, которые могут привести к узурпации власти органом власти или группой лиц.
«Враховуючи викладене та керуючись частинами другою - четвертою статті 5, частиною другою статті 77, частиною шостою статті 83, пунктами 1 і 7 частини першої, частиною третьою статті 106 Конституції України, на виконання частини другої статті 102 Конституції України постановляю:
1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України V скликання.
2. Запропонувати народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов'язані з повноваженнями Верховної Ради України.
3. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 27 травня 2007 року, неділю.
4. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
5. Центральній виборчій комісії забезпечити проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів України», інших законів України.
6. Цей Указ набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.».
По постановляющим ссылкам на нормы права и пункту 2 резолютивной части рассматриваемого Указа считаем необходимым отметить, что в Указе не дана ссылка на положения статьи 75 Конституции Украины :
«Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України»
и связанное с ней Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп/2002.
Считаем, что цитирование отдельных положений указанного Решения КСУ поможет лучше понять появление в Указе положений об исполнении депутатами своих обязанностей, не связанных с полномочиями Верховной Рады (как органа).
Абзац 1 пункта 2 описательной части Решения :
«2. Народні депутати України звертаються до Конституційного Суду України з клопотанням роз'яснити: "Що таке Верховна Рада України як орган (законодавчої) влади (стаття 75)я В чому полягає юридичний зміст категорії "орган" (в даному випадку - для Верховної Ради України)я Які формально-юридичні ознаки надають певній кількості народних депутатів України діяти як орган державної (законодавчої) влади і здійснювати усі повноваження та функції, визначені Конституцією Україния"».
Абзац 9 пункта 2 описательной части Решения :
«Конституційний Суд України, вирішуючи порушене в конституційному поданні питання, виходить також з того, що Конституція України ( 254к/96-ВР ) розрізняє діяльність народних депутатів України, коли вони колективно здійснюють певні повноваження (ініціювання питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, звернення до Конституційного Суду України, ініціювання законопроектів про внесення змін до Конституції України тощо), і спільну діяльність народних депутатів України, якою здійснюються повноваження Верховної Ради України як колегіального органу державної влади».
Абзац 11 пункта 2 описательной части Решения :
«Отже, за смислом Конституції України ( 254к/96-ВР ) Верховна Рада України як представницький орган державної влади - парламент - є єдиним органом законодавчої влади, який має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на чотири роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Повноваження Верховної Ради України здійснюються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій».
Пункт 1 резолютивной части Решения :
«В аспекті порушених у конституційному поданні питань:
1. Положення статті 75 Конституції України ( 254к/96-ВР ) у взаємозв'язку з положеннями статей 5, 76, 85 Конституції України треба розуміти так, що Верховна Рада України як орган державної влади є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України.
Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій».
Считаем также необходимым обратить внимание на часть 3 статьи 106 Конституции Украины в части обязательности исполнения указов Президента Украины на всей территории Украины. Неисполнение указа Президента (особенно, если такое неисполнение или препятствование исполнению производится должностным или служебным лицом) само по себе является действиями, направленными на нарушения порядка управления в Украине.
Анализ вопроса об "обнародован", "опубликован" будет размещен позднее.
P.s.: Также хотели бы заметить, что Президент обязан был не допустить даже возможности узурпации власти, нарушения Конституции и избирательных прав граждан, приняв все возможные меры для недопущения вступления в силу так называемой "политреформы". Именно ее вступление в силу и явилось той "песчинкой", которая сейчас переросла в "лавину" нарушений и конфликтов в системе управления государством. Хотелось бы, чтобы Президент, как гарант конституционных прав граждан, взялся бы за лечение "болезни", а не отдельных ее "симптомов".
Материалы по теме :
Конституційно-правовий аналіз Указу Президента України від 2 квітня 2007 р.
Связанные материалы :
БЮТ просить Медведько перевірити Кабмін та Мінюст. Документи
Другие материалы по теме :
"Ломали копия, ломали луки..."
О непредвзятости судьи КСУ Сюзанны Станик
Справедливість у державі може забезпечити лише справедливий суд
Министр юстиции - сам себе судья и прокуроря
Исполнять ли постановления Верховной Рады я
Мороз обвиняет судей КС в преступлениия Хм...
Конституційно-правовий аналіз Указу Президента України від 2 квітня 2007 р.
Сельсоветы присваивают функции КС. Прокуроры бездействуют
